englishСпортивный клуб
АВТОРИТЕТпоиск по сайту
О КЛУБЕ
ВИДЫ СПОРТА
СОРЕВНОВАНИЯ
ФОТОРЕПОРТАЖ
СПОРТИВНАЯ ОДЕЖДА
СПОРТИВНЫЙ ИНВЕНТАРЬ
ВИДЕО ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦИЯ КОНКУР
ВИДЕО ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦИЯ ВЫЕЗДКА
ВИДЕО ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦИЯ ИППОДРОМ КИЕВ
КОННО-СПОРТИВНЫЙ ЛАГЕРЬ
ПРОДАЖА ЛОШАДЕЙ

О КЛУБЕ - Журнал «Іменем закону» № 22(5564), 1-7 червня 2007 р.

пиктограммы

вернуться…

        Черговий тур чемпіонату Європи серед поліцейських із настільного тенісу, який відбувся 7-11 травня на теренах Великої Британії, подарував Україні нових спортивних зірок. В осо6истому заліку серед чоловіків «золото» розіграли лейтенант міліції Денис Калачевський та рядовий за контрактом Віталій Лєвшин. Денис виборов чемпіонський титул, Віталій — взяв «срібло». У парних поєдинках знову ж таки перемогла Україна: ті ж хлопці, з легкістю «відсунули» Францію на друге, а Швецію та Чехію - на третє місце, долучили до свого запасу ще по одній золотій медалі. Наостанок для української команди у повному складі (вищезгадані Денис Калачевський та Віталій Лєвшин, а також підполковник міліції Олександр Авер'янов та рядовий за контрактом Валерій Мельник. Прозвучав національний гімн. Чемпіони, стоячи в цей час на першій сходинці п'єдесталу пошани, тримали один одного в обіймах. Другими стали шведи, третіми – французи з бельгійцями.

   Крізь небо — за перемогою

        Отже, після десятиденної напруженої підготовки на базі Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова під пильним оком тренера Миколи Одаренка команда була повністю готова до старту. Екіпірувавшись у модні спортивні костюми, люб'язно надані ДРП та ЦСКМ, хлопці з'їхались до Бориспільського аеропорту.
   
        Хвилини очікування та звичайна перевірка — і ми у спеціалізованому автобусі, що плавно підвіз нас до трапа літака. Перед посадкою у «Боїнг» небо затягло сірими хмарами, ілюмінатори вкрилися краплями дощу. Вже у салоні стюардеса, привітно посміхаючись, ознайомила нас з правилами поведінки у разі аварійного приземлення літака. Не встигли оговтатись від цього інструктажу, як голос з динаміків сповістив пасажирам, що літак, набравши висоту 10 тисяч метрів, летить зі швидкістю понад 800 км/год крізь повітряні кордони Польщі, Німеччини в голландські небесні простори. За дві години нам сповістили про приземлення в аеропорті міста Амстердам.
   
        Звідси й почалися пригоди спортсменів-мандрівників. Перші враження майбутніх чемпіонів від перебування на території мультитермінального аеровокзалу були лише позитивні. Величезні масштаби будівлі змусили наші очі широко відкритися. Приємні весняні запахи й суцільна чистота, занадто ввічливі люди піднімали настрій і налаштовували на перемогу. Наразі ми підійшли до митного контролю перед вильотом до Великої Британії. З такою ж ввічливістю прикордонники запропонували як нам, так і іншим пасажирам покласти речі на конвеєр, зняти верхній одяг, ремені та взуття і ледь не в нижній білизні пройти крізь металодетектори, після цього приступили до процедури обшуку. Обшукували усіх: жінок, дітей, навіть генерального секретаря Європейського спортивного союзу поліцейських. Мабуть, шукали наркотики (деякі з них відкрито про¬даються у Голландії).
   
        І знову небо. За 45 хвилин польоту команда опинилась у місті Норвіч, що у Великій Британії. Організатори зустріли спортсменів та відвезли їх комфортабельним автобусом до курортного комплексу «Potters leisure resort», що в перекладі звучить як «Курорт дозвілля гончарів», який розкинувся на узбережжі Північного моря поблизу міста Хоптон-он-Сеа.

   З корабля - на бал

        Далі мова піде про настільний теніс чи пінг-понг. «Пінг» — це звук від м'яча, коли він ударяється об ракетку, а «понг» — коли відскакує від неї. Так вважав американець Джон Джаквес, який у 1901 році зареєстрував назву «пінг-понг» продав її братам-фабрикантам Паркерам, які в подальшому розвинули виробництво тенісно-обладнання у штаті Массачусета До цього як тільки не варіювалися назви сучасного настільно-тенісу! Кому чулося «флім-флем», кому «виф-ф», а кому ще щось. Більшість фахівців вважає, що настільний теніс зародився в другій половині XIX сторіччя в одному з англійських салонів як різновид королівського тенісу. А чим іще займатися справжнім леді та джентльменам? Вважається, що в Індії чи Південній Африці в настільний теніс почали грати відряджені британські офіцери. Гра велася без правил. М'ячі виготовлялися із ниток, гуми чи кор¬ку. Книги, розміщені на столі, слугували сіткою, а шматки цупкого картону— ракетками, і тільки наприкінці століття англійський інженер Джеймс Гіббс винайшов целулоїдний м'яч.
   
        Завдяки появі у 1930 році губчастої гуми, що використовується як накладка на ракетці, гра стала різноманітнішою і могла тривати декілька годин, що призводило до різного роду курйозів. У матчі на першість світу Франція-Румунія за 2 години 10 хви¬лин спортсмени змогли дійти до рахунку... 1:0 у першій партії. В 1934 р. на першості світу в Парижі була припинена зустріч, яка тривала 8 годин. У результаті в 1936 р. ІТТР обмежила тривалість партії однією годиною, а пізніше — двадцятьма хвилинами.
   
        Вже понад 40 років настільний теніс є улюбленою грою мільйонів людей. Тільки-но пінг-понгом серйозно зацікавились у Китаї та Індії, як інші спортивні захоплення, запозичені в
   Південній, Північній Америці та в Європі, відійшли на другий план.

   Театр спортивних дій, або Моду диктують українці

        Крізь усі відбіркові тури чемпіонату, сет за сетом українські .полісмени з авторитетною впевненістю підішли до фіналу. Вже наприкінці першого дня змагань тренери інших збірних почали здивовано цікавитись у представників української міліції про секрети успішної гри команди. Ввечері наступного дня, коли ми вже увійшли у четвірку найсильніших, англійці наполегливо запрошували наших спортсменів на диско-вечірку, аби познайомитись із представниками країни, яка долає таких авторитетів у тенісі, як Франція, Румунія, Чехія та Словаччина. А, може, європейські дівчата мали бажання затанцювати з майбутніми чемпіонами із загадкової країни? Як би там не було, а наші зірки пінг-понгу ввічливо відмовились і по-англійськи залишили тенісний євробомонд. Адже вранці — знову гра, і знову — тільки перемога. Замість диско тенісисти провели оздоровчий вечір у басейні, сауні, розслабили напружені м'язи у джакузі й вирушили до гольф-поля, аби спокійно, на свіжому морському повітрі підбити підсумки, продумати тактику подальших поєдинків, щоб виправдати надії тренерів, рідного відомства, виконати складне і відповідальне завдання —привезти на Батьківщину якомога більше медалей, і тим самим ще вище підняти авторитет міліції. І це їм вдалося!
   
        Фінальний поєдинок за перше місце серед чоловіків змусив пробудитися як переможених спортсменів, так і прискіпливих уболівальників, із 20 команд до фіналу пройшли два півфіналісти — обидва українці. Аби нашу країну запам'ятали надовго, тренером Миколою Одаренком та менеджером команди Вадимом Тищенком перед спортсменами було поставлено завдання — зробити гру-шоу. З першої подачі і до кінця двобою тенісисти тримали рахунок на одному рівні, перевага за очками неодноразово переходила з одного боку столу до іншого. Гра перетворилася на виставу — Віталій Лєвшин віртуозно подавав, підстрибуючи до рівня стола, Денис Калачевський приймав м'яч з нестандартних ризикованих позицій, в падінні, перестрибуючи через огорожу корту, злітаючи сходинками до трибун глядачів. Вболівали всі країни: «Браво, Україно!» — лунало звідусіль. «Молодці!» — кричали іноземці вже українською.
   
        Наприкінці турніру сформувалася черга бажаючих сфотографуватися з українською командою. Бельгійський офіцер навіть подарував поліцейську уніформу своєї країни. Піднімаючись під мелодію Гімну України на чемпіонський п'єдестал, кожний спортсмен переповнювався гордістю за нашу країну.
   
        Дорогою додому українські чемпіони перебували у царстві Морфея. Денису Калачевському, мабуть, снилася його гра з Віталієм Лєвшиним, Віталію Лєвшину і Валерію Мельнику, певно, ввижалися офіцерські погони, Олександру Авер'янову — його рідний райвідділ і кохана дружина. Звісно, це мої припущення, але запевняю вас: в усіх нас було нестерпне бажання якомога швидше ступити на рідну землю.
   
        Команда щиро вдячна керівництву МВС України, Департаменту роботи з персоналом за організацію перельоту, проживання, екіпірування команди. Щиро дякуємо всім колегам, які працювали за нас в Україні під час чемпіонату.
   

Олександр ГОНЧАРОВ   

История
Документы
О нас в СМИ
Контакты
Статьи

Разработка и поддержка: KiitDesign Copyright © СК "Авторитет", 2007-2016